Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів станом на 01.09.2017 р.
Укладачі: Л.Б.Бесараб, методист Мар’їнського районний методичного центру координації та розвитку освіти;
Л.М.Горобець, керівник районного МО вчителів біології.
Біологія, екологія, природознавство
Оцінювання навчальних досягнень учнів, які вивчають природничі дисципліни за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, здійснюється відповідно до нових орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ МОНУ від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).
Оцінювання навчальних досягнень учнів 10-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 №996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії, біології, екології, природознавства, основ здоров’я. Як визначено цим документом «результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати». Документом передбачено реалізацію компетентнісного підходу в оцінюванні навчальних досягнень учнів. «Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях».
Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які рекомендовано фіксувати в окремому (спеціальному) журналі.
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня.
При цьому поточні бали виставляються до класного журналу на відповідних предметних сторінках і враховуються вчителем при:
- підготовці диференційованих завдань для поточного контролю знань та вмінь учнів (формування учнівських компетентностей);
- індивідуальній роботі з учнями з метою корекції знань та вмінь.
Відповідальність за якість, своєчасність та об'єктивність оцінювання покладається на вчителя та керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Тематична оцінка
Виставляється до класного журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати. Так, відповідно до розподілу навчальних годин упродовж року, мінімальна кількість тематичних оцінок з предмету «хімія» має становити: 35 годин – 4 тематичні, 70 годин – 6 тематичних, 140 годин – 8 тематичних. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, і проведення окремої тематичної атестації не передбачається.
На останньому уроці з теми учитель може провести письмову роботу з контролю знань. Одна така робота усеместрі є обов’язковою, це контрольна робота. Усі письмові контрольні роботи оформляються у зошитах для контрольних робіт, або на окремих аркушах, які зберігаються у кабінеті упродовж навчального року. Виконується контрольна робота весь урок і передбачає різні види завдань 4-рівнів складності; розрахована на 12 балів Доцільно завдання підбирати із збірників для державної підсумкової атестації за курс основної/старшої школи. Виставляючи тематичну оцінку, яка не є середнім арифметичним, учитель акцент робить на оцінку за контрольну роботу. Проте всі попередні оцінки впливають на тематичну, яка може бути як вищою, так і нижчою за оцінку контрольної роботи. Відпрацювання пропущеної контрольної роботи не є доцільним. Переписування її виключається. Доцільно контрольну роботу проводити всередині семестру з метою запобігання перевантаження школярів вкінці семестру. Не є доцільним проводити кілька (дві) контрольнї роботи у семестрі. Терміни контрольних робіт слід спланувати на початку семестру і відразу визначити, яка це буде робота: підготовлена вчителем чи адміністрацією. При цьому адміністрація має забезпечити виконання лише однієї контрольної роботи для класу в один день.
Інші письмові зрізи знань учитель може (і це є доцільним) здійснювати як у процесі вивчення теми, так і на останньому уроці з теми (тип уроку - контролю і корекції знань і вмінь), що займе частину такого уроку. У такому випадку форма контролю записується разом з темою уроку, а оцінки виставляються колонкою. Форми контролю: залік, диктант, тестування, комбіноване опитування тощо. Наприклад:Нюхова і смакова сенсорні системи. Тестування.
Тематична оцінка також виставляється з урахуванням оцінювання навчальних досягнень учнів за техніку виконання практичних, лабораторних (експериментальних) робіт (дослідів) та вміння узагальнювати результати дослідження.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню (як і будь-яка інша, крім семестрових).
Семестрова оцінка
Виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом: І семестр, II семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи II семестр виставляється Н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню з дотриманням відповідної процедури. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або II семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
Отримання свідоцтва з відзнакою учнями 9-х класів та медалей учнями 11-х класів неможливе, якщо вони підвищували семестрову оцінку.
Річна оцінка
Виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за II семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати. Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).
Категорії учнів 9-х, 11(12)-х класів, які звільняються від державної підсумкової атестації та яким до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестату про повну загальну середню освіту виставляється 12 балів:
- переможці III (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з відповідних базових навчальних дисциплін;
- учасники IV (заключного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з відповідних базових навчальних дисциплін;
- учасники Міжнародних предметних олімпіад, турнірів, конкурсів;
- перемюжці II (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково- дослідницьких робіт Малої академії наук України;
- учасники III (заключного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково- дослідницьких робіт Малої академії наук України.
Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.
Виконання навчальної програми з екскурсій може здійснюватись як у процесі класо-урочної системи, так і під час проходження навчальної практики. Оцінки за екскурсію виставляються колонкою без дати “Екскурсія 1” на сторінці з предмету. Якщо під час навчальної практики таких екскурсій було кілька, то на сторінку з біології після оцінки з II семестр- виноситься колонка оцінок «навчальна практика». Ці оцінки можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з предмету.
Оцінювання навчальних проектів
Упродовж навчального року учень має обрати одну із запропонованих тем і виконати щонайменше один проект самостійно або в групі. Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально за самостійно виконане учнем завдання чи особистий внесок у груповий проект, за повноту розкриття теми дослідження, презентацію індивідуального проекту:
- бали низького рівня учні отримують у разі подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру, без визначення мети й завдань проекту, а також без висновків за його результатами;
- бали середнього рівня – за фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання;
- бали достатнього рівня – за правильне виконання своєї частини роботи у разі, якщо виконавець не брав участі в підсумковому обговоренні та формулюванні висновків за результатами дослідження;
- бали високого рівня – за дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи та презентацію індивідуального проекту або точного, вчасного виконання своєї частини спільного дослідження, визначення мети і завдань, активній участі в аналізі результатів і формулюванні висновків.
Захисту проектів можна присвятити частину відповідного за змістом уроку або окремий урок. При цьому в класному журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального(их) проекту(ів)» із зазначенням його (їх) тематики. У випадку виконання навчального (их) проекту (ів) на уроці у класному журналі робиться запис «Навчальний проект» із зазначенням його теми.
Записи на правій сторінці журналу обліку навчальних досягнень
1. У ГРАФІ «ЗМІСТ УРОКУ» відповідно до календарного планування в окремому рядку записують назву кожної теми і кількість відведених на неї годин. Наприклад: Розмноження й розвиток рослин, 11 год.
Потім, відповідно до дати проведеного заняття, стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо. Її записують двома-трьома рядками. Якщо назва теми дуже об'ємна - узагальнюють і записують головне. Слів не скорочують.
При проведенні нестандартних уроків у змісті доцільно вказати його форму та назву теми. Наприклад, Прес-конференція "Зроби свій вибір". Вплив наркотичних речовин на органи дихання.
На уроці лабораторної та практичної роботи, якщо використовувалось унаочнення, відбувалось пересування учнів по класу тощо фіксується запис про проведення інструктажу з безпеки життєдіяльності дітей: “Первинний інструктаж №___ ".
2. НА УРОЦІ З ВИКОНАННЯМ ЛАБОРАТОРНОЇ ЧИ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ її записують із зазначенням послідовного номера роботи та теми (без лапок). Нумерація лабораторних і практичних робіт йде окремо, кожного виду - послідовно.
У 6 – 8 класах лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології, виконуються на уроці різними способами (фронтально під керівництвом учителя, групою або індивідуально за наданим планом) в процесі вивчення навчального матеріалу з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Лабораторні дослідження не підлягають обов’язковому оформленню в зошиті. Прийоми виконання лабораторних досліджень та їх реєстрації визначаються учителем під час уроку.
Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок. Виконуючи практичні та лабораторні роботи учні демонструють: навички роботи з натуральними об’єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння розрізняти біологічні об’єкти, розв’язувати пізнавальні завдання за інструктивною карточкою; уміння порівнювати, робити висновки, розв’язувати вправи та задачі тощо. Практичні роботи оформляються учнями в зошиті та обов’язково оцінюються, лабораторні роботи – вибірково, на розсуд учителя. Відпрацювання пропущених практичних робіт проводити недоцільно.
Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності у процесі розв’язування пізнавальних завдань.
Під час навчально-виховного процесу в травмонебезпечних кабінетах обов’язковим є проведення інструктажів: вступного – на початку навчального року, первинного – на початку семестру, теми, лабораторної, практичної роботи. Всі вищезазначені інструктажі реєструються в графі «зміст уроку» журналу обліку навчальних занять з вказанням назви інструктажу та номеру інструкції. Первинні, цільові та позапланові інструктажі реєструється також у окремих відповідних журналах встановленого зразка, що повинні бути у кожному травмонебезпечному кабінеті.
3. КОНТРОЛЬНА РОБОТА може бути проведена по-різному: як підсумок однієї теми; кількох тем; усього семестру. Про це свідчать записи, наприклад: Контрольна робота з теми “Опора і рух"; Контрольна робота з тем “Найпростіші. Губки. Кишковопорожнинні. Черви"; У 5 та 6 класі контрольна робота проводиться.
4. ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ починають записуватися з великої літери. Стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо (опрацювати, вивчити параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ; дати усно чи письмово відповіді, скласти чи заповнити таблиці, схеми, тести, бліц-питання, підготувати повідомлення, реферати). Завдання необхідно диференціювати за варіантами, здібностями учнів. Індивідуальні чи завдання підвищеної складності можна позначати зірочкою*. Скорочення робити відповідно правил правопису. Перевантажувати учнів домашніми завданнями неприпустимо, оскільки основний навчальний матеріал учні повинні засвоїти на уроці.
5. У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
6. По закінченні навчального року під всіма записами зробити відмітки про виконання програми. Наприклад: Заплановано - ____.
Фактично проведено - ____.
Програму виконано Підпис
Якщо впродовж навчального року був наказ по навчальному закладу щодо ущільнення навчальної програми, по закінченні навчального року після всіх записів у графі Зміст уроку слід писати:
«За програмою -__ годин.
Заплановано - __ годин.
Опрацьовано, в т.ч. ущільнено -__годин
Програму виконано в повному обсязі за рахунок ущільнення навчального матеріалу»
/_підпис вчителя_/ ПІБ вчителя»
Записи на лівій сторінці журналу обліку навчальних досягнень
1. ДАТИ записаних уроків мають відповідати датам справа і їх кількість - однакова. Дата проведення одного уроку записується один раз. При наявності виправлених оцінок має стояти підпис учителя, що засвідчує внесені зміни.
2. ЛАБОРАТОРНІ ТА ПРАКТИЧНІ РОБОТИ записуються у журналі в графі «Зміст уроку». Згідно рекомендацій МОНМС України (лист МОНМС України від 01.06.12 № 1/9-426) оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково у окремих учнів. Пропущені роботи не відпрацьовуються.
3. НАЗВИ КОЛОНОК. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: “Тематична”, Семестрова “Скоригована", “Річна", “ДПА”, "Апеляційна".
Інакші колонки, як правило, не відводяться.
4. ЗАПИС ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ. Для оформлення відповідних записів після дати останнього уроку у темі відводять колонку “Тематична", у неї заносять оцінки за тему.
|